Психологічний супровід

Стратегія успіху або як обрати професію

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Щоб прийняти правильне рішення, необхідно враховувати ряд факторів - власні побажання, психологічні особливості та можливості не слід забувати й про потреби ринку праці. Існує формула вибору професії, яка в загальному вигляді показує як прийняти оптимальне рішення.

htm    Хочу: бажання, цікавість, прагнення
    Можу: здібності, таланти, стан здоров'я
    Треба: стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні

     zovЗона оптимального вибору

Щоб дійти до зваженого рішення цієї формули слід зробити декілька кроків.

 

Сім кроків до зваженого рішення

1. Скласти список підходящих професій

Складіть список професій, які Вам подобаються, цікаві, за якими Ви хотіли б працювати, які Вам підходять.

2. Скласти перелік вимог до професії, що обирається

Складіть перелік своїх вимог: 

  • професія, що обирається, й майбутній рід занять;
  • професія, що обирається, й життєві цінності;
  • професія, що обирається, й життєві цілі;
  • професія, що обирається, й сьогоденні гарячі проблеми;
  • професія, що обирається, й реальне працевлаштування за фахом;
  • бажаний рівень професійної підготовки;
  • професія, що обирається, й мої схильності й здібності;
  • бажані зміст, характер й умови роботи.

3. Визначити значимість кожної вимоги

Визначите, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великому рахунком, можна й не враховувати.

4. Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій

Крім тих вимог, які є у Вас до професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у Вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров'я вимогам професії.

5. Підрахувати й проаналізувати результати

Проаналізуйте, яка професія із усього списку більше інших підходить Вам по всіх пунктах.

6. Перевірити результати

Щоб переконатися в правильності Ваших міркувань, обговоріть своє рішення із друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.

7. Визначити основні практичні кроки до успіху

Отже, Ви прийняли рішення, тепер важливо визначити: у якому навчальному закладі Ви зможете одержати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

 

Помилки при виборі професії

1. Ставлення до вибору професії як до незмінної

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії. Будьте готові до того, що прийдеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 11 класі, фатальним образом визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові по своєю другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей...

2. Існуючі думки про престижність професії

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються ницими, непристойними (наприклад: сміттяр). Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися - але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володарем (якщо будете) "модної", але не тієї спеціальності, що приносить задоволення. Або, чого доброго, виявитеся непридатнимиі для виконання основних робочих функцій...

3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати)

Професію ми вибираємо за своїм "смаком" й "розміром" так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості юнаків твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Тому оглядайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів - і в чому ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він - ризикова людина), тобі ця професія може не сподобатися (ти адже дуже обережний і розважливий).

4. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика - це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза "комплектом"). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени - вони не всі такі.

5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, що, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

6. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібніть до мови, багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять. Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою ("українська мова й література", "іноземна мова" у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом. До того ж май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно й математика, і географія.

7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва

В усі професії, і насамперед у робітники, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці. (А комп'ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності - аж до тваринництва).

8. Невміння/ небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях)

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, учителі, товариші. Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті й публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що стався критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів - активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

9. Незнання/недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров'я. Таких професій небагато й до них належать, в основному, ті, у яких потрібна тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Комп'ютерники сильно напружують очі, а льотчики - серце...

10. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв'язку, обмірковуванні завдання при виборі професії

Коли ти вирішуєш завдання по математиці, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії. Не сприймай жодні інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи й розробиш для себе свій власний план - список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об'єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань (за допомогою тестів або ще якось) тощо.

 

Що впливає на вибір професії

Які фактори обумовлюють вибір людиною тієї або іншої професії? На практиці виявляється, що схильності враховуються в останню чергу, а от думка батьків впливає в першу чергу. Існує 8 факторів вибору професії (за Е.А. Климовим):

1. Позиція старших членів родини Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається твоє життя. Ця турбота поширюється й на питання про твою майбутню професію.

2. Позиція товаришів, подруг Дружні зв'язки у твоєму віці вже дуже міцні й можуть сильно впливати на вибір професії. Можна дати лише загальну пораду: правильним буде рішення, що відповідає твоїм інтересам і збігається з інтересами суспільства, у якому ти живеш.

3. Позиція вчителів, шкільних педагогів Спостерігаючи за поведынкою, навчальною і позанавчальною активністю учнів, досвідчений педагог знає багато такого про тебе, що приховано від непрофесійних очей і навіть від тебе.

4. Особисті професійні плани Під планом у цьому випадку маються на увазі твої уявлення про етапи освоєння професії.

5. Здібності Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності.

6. Рівень вимог на суспільне визнання Плануючи свій трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх вимог.

7. Інформованість Важливо подбати про те, щоб відомості, що здобуваються тобою, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними.

8. Схильності Схильності проявляються в улюблених заняттях, на яких витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.

 

Як обрати професію - для початківців

Якщо ти з дитинства мріяв стати лікарем або космонавтом, і дотепер не сумніваєшся в правильності свого вибору - у тебе немає проблем. Що б не говорили мама й бабуся, ти із завзятістю фанатика штудіюєш підручники з хімії або біології, або відвідуєш гурток "юний фізик" і добре уявляєш собі, що будеш робити по закінченні школи. Якщо це так, то ти - щасливчик. Тому що багато хто з юнаків зовсім не уявляють собі, "ким бути" і куди вступати й чи вступати взагалі, коли продзвенить довгоочікуваний останній шкільний дзвінок. Добре, коли проблема вибору професії турбує - це означає твою соціальну й психологічну зрілість. Гірше, якщо тобі поки однаково: мама за ручку відведе в юридичний інститут (тому що тобі "як би подобається" історія), а потім виявиться, що ти терпіти не можеш перебирати нудотні папірці й спілкуватися з людьми. Труднощі професійного самовизначення виникають зазвичай у двох категорій молодих людей. Перші поки не знайшли в цьому житті нічого цікавого. Так склалося, що вчителі не зуміли викликати в них любов до яких-небудь предметів, а таланти поки що зариті в землю. Такі молоді люди можуть добре вчитися, але вони нічим не захоплюються, життя їх досить нудне або просто монотонне. От і не можуть визначитися, чим хотілося б займатися - тому що з того, що оточує їх у світі, ніщо не тягне особливо. Та й із чого вибирати? Як правило, вони не знають, ким працює їхній тато, хто такий іхтіолог - і взагалі мало орієнтуються у світі професій. Друга категорія юнаків дуже активна і у навчанні, і в різних інших формах активності. Їм цікаво все, вони відвідують одночасно три гуртки, п'ять факультативів і десять спортивних секцій. Більше того, у них усе виходить. Як говориться, якщо людина талановита - вона талановита у всьому. За що не візьметься ця чудо-дитина - у всьому домагається успіху. Однак... вони теж не можуть визначити, що подобається їм більше, із чим вони хотіли б зв'язати своє життя. Як же розібратися в собі? Психологи вважають, що при виборі професії дуже важлива відповідність між психологічними особливостями людини і відповідними характеристиками професії. Професія повинна бути цікавою. Якщо тобі подобаються тварини, рослини, то тобі буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об'єктами живої природи. Якщо ти любиш техніку - інтерес до неї буде підтримувати тебе в діяльності інженера-конструктора або фізика-теоретика. Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані "професійно важливі якості" - наприклад, для коректора важлива увага, для художника - образне мислення тощо. Тому, вибираючи певну професію, важливо усвідомити, є чи в тебе здібності, що відповідають професійно важливим якостям. У ситуації сумнівів вибирай ту професію, де твої здібності будуть максимально реалізовані, у цій діяльності ти досягнеш найбільшого успіху. Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися із твоїм особистісним, характерологічним типом. Скажімо, якщо ти товариський - тобі більше підійдуть професії, пов'язані із численними контактами, а якщо емоційно нестійкий - не зможеш виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації протягом тривалого часу. Отже, для того, щоб вибрати професію, необхідно насамперед пізнати себе. Ти напевно часто задаєш собі питання: "Який я?", "Хто я в цьому світі?", "Навіщо я живу?". Допомогти краще пізнати себе й частково відповісти на ці питання (повністю ти на них не відповіси ніколи) допоможе нехитра вправа: подивися на себе очами іншої людини. Конкретної людини, яку ти добре знаєш - скажімо, друга або сусіда по парті, мами або коханої людини. Спробуй пояснити свої вчинки так, як це зробила би інша людина - не знаючи істинних мотивів. Ти зрозумієш, яким тебе бачать інші люди, але, з іншого боку, позбудешся від суб'єктивізму, адже у своєму оці, як відомо, не видно і колоди. Твій характер поки тільки формується, тому не треба наклеювати собі ж ярлик і відмовлятися від професії артиста тільки тому, що ти нібито "сором'язливий". Борися, працюй над собою, пізнавай себе. І пам'ятай, що психічні властивості людини (здібності, інтереси або риси характеру) - винятково гнучкі, що змінюються якості. Відомо чимало випадків, коли людині, що не має здібностей до музики, але жагуче бажає нею займатися, вдавалося розвити музичний слух. Головне - інтерес; запам'ятай: здібності формуються в діяльності. Звикай працювати, трудитися. На одних здбіностях далеко не виїдеш. З іншого боку, інтерес - річ теж не зовсім стійка. Безліч молодих людей думають, що люблять якийсь навчальний предмет, а насправді їм дуже подобається вчитель. Крім того, важко зрозуміти, чи сподобається тобі психологія або та ж економіка - адже в школі ти не вивчав нічого подібного.... Для того, щоб не помилитися, треба розширювати свій кругозір стосовно світу професій. Задавай дорослим людям питання про їхню професійну діяльність - як правило, люди із задоволенням розповідають про свою реальну роботу й про студентські роки. Тоді ти зможеш усвідомлено вирішити, чи цікава тобі дана область, чи все, що ти знаєш про спеціальність, на яку подаєш документи - це її назва... Отже, розібравшись у своїх здбіностях, інтересах й особистісних рисах, ти приступаєш до вибору вже не професії - а ВНЗ або факультету. З'ясуй, які спеціальності й спеціалізації відповідають виду діяльності, що цікавить тебе. Це не завжди однозначна відповідність (наприклад, щоб ремонтувати комп'ютери, потрібно одержати спеціальність "радіоелектроніка"). Ухвалення рішення повинне ґрунтуватися на багатьох факторах уже не психологічного характеру: репутація ВНЗ і конкурс, думка друзів, батьків, вартість навчання. Не полінуйся й випиши на окремому листочку паперу плюси й мінуси кожного з варіантів. Проаналізуйте дані разом із друзями й родичами. І завжди пам'ятай: остаточний вибір тільки за тобою, тому що вибираючи професію, ти вибираєш долю. Професія повинна приносити задоволення (позитивні емоції тобі) і забезпечувати максимальну реалізацію твоїх можливостей (користь суспільству).

 

(Переклад статті Олени Рихлевської

"Як обрати професію - для початківців"

Джерело: HR-Лаборатория Human Technologies 

Графік роботи

Графік роботи

практичного психолога

школи ІІ-ІІІ ступенів №319 імені Валерія Лобановського міста Києва

Романенко Валентини Павлівни

 

Дні тижня

Інтервали робочого часу

з ___ годин

по ____ годин

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

методичний день

 

Запрошую усіх бажаючих – учнів, вчителів, батьків! 

Тайм-менеджмент - шлях до успішності сучасного підлітка

Тайм-менеджмент – технологія підвищення ефективності використання часу

Управління часом – це дія або процес тренування свідомого контролю над кількістю часу, витраченого на конкретні види діяльності, при якому спеціально збільшуються ефективність і продуктивність. Управління часом може допомогти поруч навичок, інструментів і методів, використовуваних при виконанні конкретних завдань, проектів і цілей.
Цей набір включає в себе широкий спектр діяльності, а саме: планування, розподіл, постановку цілей, делегування, аналіз тимчасових витрат, моніторинг, організація, складання списків і розстановка пріоритетів. Спочатку управління приписувалося тільки бізнесу або трудової діяльності, але з часом термін розширився, включивши особисту діяльність з таким же підставою. Система управління часом складає поєднання процесів, інструментів, технік і методів. Зазвичай управління часом є основною необхідністю в розвитку будь-якого проекту, оскільки визначає час завершення проекту і масштаб.

Поради провідних фахівців з тайм-менеджменту

Джулія Моргенстерн

 tm julia
Провідний фахівець по тайм-менеджменту

Дж. Моргенстерн починала свою кар'єру на посаді адміністратора і саме на ній придбала необхідні навички планування і організації. Тому вона впевнена, що управління часом полягає здебільшого в правильній організації діяльності. А для того, щоб вона була правильною, пропонує такі інструменти:
1. Оцінка. Починати не з застосування будь-яких методик, а з оцінки витрачається часу і своїх дій. Що вам заважає займатися пріоритетними справами? Причин може бути декілька: технічні (відволікання на соцмережі, пошту, здійснення дзвінків під час на них неотведённое), зовнішні обставини (стислі терміни, нереалістичні графіки, додаткові обов'язки), психологічні перешкоди (небажання чекати і пов'язані з цим хронічні запізнення, відкладання справ, спеціально створювані кризові умови).
2. Тимчасові рамки. За словами Джулії, 90% її клієнтів, використовуючи списки справ, поряд з пунктом не записують час, необхідний на їх виконання. Це помилка: тимчасові рамки потрібно ставити для будь-якої задачі.
3. Техніка 4D. Якщо в силу якої-небудь причини ви не здатні виконати завдання, потрібно застосувати одну з таких дій:

  • Видалити (delete). «Якщо щось не варто робити зараз, то може бути це не варто робити і пізніше». Це стосується в першу чергу до некваліфікованої діяльності. Відмовтеся від таких справ.
  • Відкласти (delay). Застосовуйте сортування: менш пріоритетні справи можна відкладати, звільняючи час на більш важливі.
  • Делегувати (delegate). Для виконання окремих завдань можна залучити інших: колег, друзів, родину.
  • Зменшити (diminish). У деяких компаніях продуктивність значно покращилася після того, як щотижневі годинні наради були замінені на 15-хвилинні. Це дозволило «вбити двох зайців»: зберегти час на безпосередню роботу, та й утримати увагу співробітників протягом більш короткого відрізка часу стало легше.

4. Пріоритети. Дж. Моргенстерн говорить про необхідність розробки великий «картини життя» – ваших цілей, глобальних планів. Вона складається з 3 етапів. Перший: виділення «категорій» – головного, того, що важливо для вас. Їх має бути не більше шести (наприклад, «фінанси», «здоров'я», «сім'я»). Другий: цілі для кожної «категорії». Наприклад, у фінансовому плані це може бути певна сума на банківському рахунку до моменту виходу на пенсію. Третій: 2-3 види діяльності, які ведуть до мети (зарплата, пасивний дохід від інвестування, депозит).
5. Техніка SPACE. Організація часу і організація простору єдині, тому автор пропонує спеціальну методику планування SPACE (від англ. Простір):

  • Sort – сортуйте справи і речі навколо себе.
  • Purge – очистіть час і простір від усього, без чого можна справлятися і так.
  • Assign – призначте кожній речі своє місце, а кожній справі – свій час.
  • Containerize – визначайте параметри кожної значимої діяльності.
  • Equalize – час від часу переоцінюйте свою систему.

Стівен Кові

tm kovi
Фахівець з питань управління часом

1. Суть навику: спочатку робіть те, що необхідно робити спочатку. Іншими словами, ніколи не варто відкладати важливі справи на потім, якими б складними і неприємними вони не були. Пам'ятайте, кожна така справа наближає вас до мети, тому змусьте і свої почуття працювати на результат. Все, навіть найуспішніші люди, змушені робити те, що не завжди їм подобається. Це неминучість.
2. Ви повинні «залежати від своїх цінностей, а не від швидкоплинних імпульсів і бажань». Рух до мети вимагає мотивації і наполегливості, тому сама мета повинна бути пріоритетною і важливою, адже себе не обдуриш.
3. Кращий рада з управління часом, на думку автора: «Організація і дії на основі пріоритетів».
4. Термін «управління часом» не зовсім вірний. Потрібно вчитися керувати не часом, а собою.
5. Дотримуйтесь принцип Р / РС балансу (результат / ресурси + засоби). Баланс на увазі те, що жодне з даних напрямків не переважує інше. Попросту кажучи, мета повинна бути співмірна витрачається на її досягнення зусиллям. І навпаки: не варто витрачати великі сили заради успіху в незначній справі.
6. Використовуйте матрицю управління часом для визначення дійсно важливих справ, і концентруйтеся на них, оскільки від цього залежить досягнення ваших глобальних цілей.
7. Шукайте можливості та способи зробити вашу особисте і професійне життя простіше. Пробуйте, застосовуйте, серед них можуть бути ті, які допоможуть позитивних змін у вашому житті.

Дэвид Аллен. Как привести дела в порядок. Искусство продуктивности без стресса = Getting Things Done: The Art of Stress-Free Productivity. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2011. — 368 с. — ISBN 978-5-91657-147-9.

Девід Аллен

tm allen
Експерт, консультант в питаннях управління часом і особистої продуктивності

Метод Д. Аллена корисний в першу чергу своїми порадами з фізичної організації робочого простору, а також рекомендаціями використовувати різні канцелярські та інші засоби для «звільнення» мозку від непотрібної інформації. Про те, яким має бути робоче місце на думку автора GTD, ми вже писали. Розберемо ще деякі рекомендації:
Ведення картотеки. Більшість незначних затримок часу можна уникнути, широко застосовуючи недорогі канцелярські засоби. При одночасній роботі з великою кількістю проектів або вхідної інформації – організуйте картотеку. Для цього можна використовувати звичайні папки, в які потрібно складати всю документацію та інші матеріали по проекту. Їх варто завести навіть для справ, де існує лише 1 документ.
«43 папки». Простий і ефективний метод для організації справ. Знадобиться 43 папки: 12 на кожен місяць і 31 на кожен день. Їх функція – нагадувати про будь-які глобальних або дрібних справах запланованих на кожен день. Припустимо, на початку травня в результаті переговорів ви домовилися в кінці червня представити клієнтові звіт і попередньо, за тиждень, з ним здзвонитися. З цією метою в «червневу» папку кладеться документ-«нагадування» про заплановане на цей місяць подію. Крім того, в папки відповідні 20 і 27 числа також поміщаються записи про дзвінок і здачі звіту. Кожен день починається з ознайомлення з вмістом папки. На відміну від щоденника або електронного органайзера вони «застраховані» від збою, їх неможливо втратити або забути.

4 типи списків справ. Також Д. Аллен пропонує вдосконалену модель списку справ. Суть ідеї в диференціації завдань, виділення пріоритетних напрямів і зручною структурі. Всього потрібно вести 4 списки:
1. Наступні дії. У цей список ви записуєте речі, які вам необхідно зробити в найближчій перспективі. Редагувати його, вносячи нові записи, потрібно щодня.
2. Проекти. Ті підприємства, які є декількома пов'язаними субдействіямі, і на виконання яких потрібно не одну дію. Проекти потрібно контролювати щотижня, щоб мати можливість судити про хід їх реалізації.
3. Відкладені. У цьому списку зберігаються проекти, виконання яких комусь делеговано або вимагає впливу зовнішніх факторів. Їх також систематично потрібно перевіряти (як мінімум раз на тиждень).
4. Коли-небудь / може бути. З назви списку зрозуміло, що це список невизначених справ на майбутнє.

Як не стати жертвою торгівлі людьми

Проблема торгівлі людьми дуже актуальна у теперішній час. До групи ризику входять:

  • особи, що потребують заробітку грошей у великий кількості та у короткий термін;
  • особи до 25 років, переважно – дівчата;
  • вимушені переселенці;
  • особи, які тільки починають свій трудовий шлях;
  • особи, що страждають на алкогольну, наркотичну, тютюнову, ігрову, сексуальну залежність;
  • особи, які не достатньо знайомі з Законодавством і, зокрема, його трудовим аспектом.

Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про правила безпеки:

  1. Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:
  2. Різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном.
  3. Туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу–бізнесу.
  4. Оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті.
  5. Незнайомих людей, а часом навіть, як зазначалось вище, Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих.
  6. Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом.

Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких.

Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію Ви можете отримати в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України за телефоном 8-044-289-50-97 щоденно після 17:00.

  1. Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців.
  2. Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави.

Майте на увазі:

  1. Термін перебування у іноземній країні зазначено у візі.
  2. Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. Це незаконно.
  3. Ви можете стикнутися з нелегальним становищем, експлуатацією та принизливою депортацією із країни.
  4. Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для Вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у Вас.
  5. Ніколи нікому у жодному разі не віддавайте свої ідентифікаційні документи крім офіційних службовців!
  6. Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.
  7. Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.
  8. Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.
  9. Не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші.
  10. Якщо Ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до:
  • Посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину.
  • Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище.
  • Міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку.

Заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми.

З метою надання допомоги дітям, які постраждали від торгівлі людьми, вони можуть влаштовуватися до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей.

Телефони довіри, куди звертатися, якщо Ви постраждали від торгівлі людьми:
0800500225 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів України;
+380442053736 – для дзвінків в межах України та з-за кордону;
0800505501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів України; 527 – безкоштовно з номерів Київстар, МТС, live, Beeline

Громадські об’єднання:
- Міжнародна організація з міграції 01001, Київ, вул. Михайлівська, буд. 8. тел.. +380445685015, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ;
- Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна», 03113, Київ-113, а/с 26, тел../факс: +380442053695, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .